Канібалізм у новонароджених равликів
Щоб розібратися, чи це норма, чи проблема, яка потребує втручання, необхідно почати з хімічного складу яєць равликів.
Перивітелінова рідина, що синтезується білковою залозою репродуктивного тракту, огортає запліднений ооцит перед його виходом із залози, забезпечує захист і харчування зародка протягом усього періоду інкубації.
Перивітелінова рідина, що синтезується білковою залозою репродуктивного тракту, огортає запліднений ооцит перед його виходом із залози, забезпечує захист і харчування зародка протягом усього періоду інкубації.
До складу перивітелінової рідини в основному входять галактоген, перивітеліни, кальцій.
У різних видів равликів обсяг перивітеллінової рідини в яйці відрізняється, але залишається постійним у межах свого виду. Під час репродуктивного сезону, коли равлики періодично роблять повторні кладки, і в білковій залозі виснажується запас галактогену для синтезу перивітеллінової рідини, може скорочуватися кількість яєць у кладці, але об'єм перивітелінової рідини залишається незмінним.
Галактоген, будучи за своєю природою вуглеводом, забезпечує основне джерело енергії для зародка, що розвивається.
Перивітеллини (білки) також містяться в достатній кількості, вони забезпечують ембріон поживними речовинами. Також вони виконують бактерицидну функцію, захищаючи яйце від мікробів та цвілевих грибків.
Іони кальцію в перивітелінової рідини дозволяють зародку формувати раковину в період органогенезу (останнього етапу індивідуального ембріонального розвитку).
Споживання ембріоном галактогену починається ще на стадії гаструли (на початку інкубації) і триває до закінчення формування організму. За кілька тижнів інкубації зародок равлика витрачає близько 70% галактогену, решта запасу витрачається в перші дні після виходу з яйця.
Перивітеллини (білки) також містяться в достатній кількості, вони забезпечують ембріон поживними речовинами. Також вони виконують бактерицидну функцію, захищаючи яйце від мікробів та цвілевих грибків.
Іони кальцію в перивітелінової рідини дозволяють зародку формувати раковину в період органогенезу (останнього етапу індивідуального ембріонального розвитку).
Споживання ембріоном галактогену починається ще на стадії гаструли (на початку інкубації) і триває до закінчення формування організму. За кілька тижнів інкубації зародок равлика витрачає близько 70% галактогену, решта запасу витрачається в перші дні після виходу з яйця.
аФермент β-галактозидазу (бета-галактозидаза), що вивільняє галактозу з галактогену, активний тільки у ембріонів та новонароджених равликів. Дорослі равлики та інші тварини не можуть розкладати галактоген, тому для них поживна цінність яєць равликів надзвичайно низька, кладки равликів не становлять інтересу для хижаків та дорослих молюсків.
Тому можна вважати високий вміст у яйцях галактогену одним із факторів виживання кладок равликів у природі.
Тому можна вважати високий вміст у яйцях галактогену одним із факторів виживання кладок равликів у природі.
Також важливим фактором для виживання є можливість у перші дні відповзти один від одного у різні боки.
Новонароджені равлики, що вийшли з яєць першими, протягом кількох днів витрачають запаси поживних речовин.
У природі, перебуваючи спочатку під шаром грунту, малюки мають можливість заковтувати частинки землі, будь-якої органіки (перегнили залишки рослин), вгамовуючи голод і отримуючи необхідні компоненти для зростання.
У природі, перебуваючи спочатку під шаром грунту, малюки мають можливість заковтувати частинки землі, будь-якої органіки (перегнили залишки рослин), вгамовуючи голод і отримуючи необхідні компоненти для зростання.
Вдома, у крихітних контейнерах для інкубації, малюки не можуть відсунутись від сусіда на безпечну відстань, не можуть знайти щось смачне та поживне.
Зате поруч завжди може виявитися малюк, що тільки що вилупився, на 2-3 дні молодше. Якщо ж молодший братик виявиться трохи слабшим і повільнішим, ніж інші, то він легко стане жертвою старших, які ще мають здатність засвоювати галактоген з тільця новонародженого.
Зате поруч завжди може виявитися малюк, що тільки що вилупився, на 2-3 дні молодше. Якщо ж молодший братик виявиться трохи слабшим і повільнішим, ніж інші, то він легко стане жертвою старших, які ще мають здатність засвоювати галактоген з тільця новонародженого.
Зазвичай ахатини, що вилупилися першими, протягом 3-5 днів встигають з'їсти і свої, і сусідські шкаралупи, кілька молодших братиків. Такі улітята відрізнятимуться більшими розмірами, активним зростанням.
До 10-денного віку у улітят знижується здатність засвоювати поживні речовини з яєць, тому вони починають з байдужістю ставитися до недоїдених яєць і новонароджених малюків, віддаючи перевагу запропонованій їм рослинній їжі та добавкам з кальцієм.
До 10-денного віку у улітят знижується здатність засвоювати поживні речовини з яєць, тому вони починають з байдужістю ставитися до недоїдених яєць і новонароджених малюків, віддаючи перевагу запропонованій їм рослинній їжі та добавкам з кальцієм.
Foravlik 2012-2022